Їм – похованим без труни й молитви... позбавлених могили й шани – присвячується цей урок пам’яті.
Мало знайдеться не тільки в історії України, а й світу, таких жахливих трагедій, як Голодомор 1932-1933 років, який випав на долю народу найродючішої і найблагодатнішої землі – України. Голод – це не тільки смерть, а й духовна руїна, знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів, занепад культури, рідної мови, традицій. Йшли в могилу найкращі, несли найкоштовніше, що є в нації – гени розуму, здоров’я, гени досконалості фізичної й духовної, гени милосердя, справедливості, людяності й відваги, всіх мислимих людських чеснот і талантів. Обривався вічно живий ланцюжок поколінь: українському народові, якого ніколи не щадила доля, було завдано смертельного удару. Це була безкровна війна тоталітарної системи проти українського народу. Війна – задля того, щоб підірвати коріння волелюбної нації, винищити цілий етнос. Без стихії, без засухи, без війни – в самому центрі цивілізованої Європи, в Україні, яка незадовго перед цим була житницею континенту, було знищено голодом мільйони людей!
Цього року ДПТНЗ «Роменське ВПУ» вже вкотре вшановує жертви страшного голодомору 1932-1933 років. Учнівський та педагогічний колективи училища взяли участь у мітингу-реквіємі, що пройшов у пам’ятного знака жертвам Голодомору по вулиці Дудіна.
З метою поглиблення знань молодого покоління про трагічні сторінки Голодомору 1932-1933 років та вшановування пам’яті жертв геноциду, 26 листопада в Роменському ВПУ було проведено урок пам’яті під назвою «Голодний рік, короткий вік».
Захід провела викладач історії Король Альона Миколаївна. Участь у виховній годині взяли учні груп АСЕ-1, АСЕ-2, ОКБ-1, БС-4. Короткі змістовні повідомлення про трагічні сторінки «голодних років» підготували учениці групи ОКБ-1 - Кащенко Таїсія, Джур Вікторія, Спориш Дарина.
Хвилиною мовчання учні та педагоги вшанували пам’ять жертв великого Голодомору 1932-1933 років, який забрав орієнтовно 10 мільйонів людських життів. У пам’ять загиблих також було запалено свічки.