У 1966 році на базі колишнього Дитячого будинку розпочало свою роботу технічне училище № 2 (ТУ №2). Підготовка кваліфікованих робітників велася за такими спеціальностями: муляр-штукатур, столяр-тесляр, слюсар-сантехнік. Навчання проходило в дві зміни.

У 1969 році було здано в експлуатацію гуртожиток №1 барачного типу на 80 місць, який побудовано силами учнів та майстрів.

У 1971 році побудовано навчальний корпус №2, в якому розмістилися три навчальних кабінети та майстерня столярів-теслярів і штукатурів-мулярів.

У 1973 році було здано гуртожиток №2 на 286 місць. Відкрилися нові спеціальності: заготовник верху взуття і монтажник радіоапаратури.

У 1981 році ТУ №2 реорганізовано у середнє професійно-технічне училище №14. Тепер учні, окрім робітничої спеціальності, здобували і середню освіту.

У 1985 році в училищі почала вестися підготовка учнів за спеціальністю кухар-кондитер та кравець.

У 1988 році значно зміцніла матеріально-технічна база; зроблено якісний ремонт усіх учбових класів, кабінетів, майстерень, оформлено територію, фасади будівель. Відремонтовано гуртожиток та забезпечено його м’яким інвентарем. Контингент учнів збільшився до 500, інженерно-педагогічних працівників - до 100 осіб.

8 вересня 1989 року розпочалося будівництво нового навчального корпусу. У лютому 1995 року відбулося його відкриття. У приміщенні розташовані: навчальні та адміністративні кабінети, їдальня, бібліотека, медпункт, актовий і спортивний зали. На базі актового залу почали успішно працювати гуртки художньої самодіяльності. Був створений хор працівників училища. У листопаді 1991 року колегія Міністерства народної освіти України присвоїла звання "Народний колектив" академічному хору СПТУ №14.

У 1996 році відкрито кабінет-музей літературного краєзнавства Роменщини. Це був перший літературний музей області.

9 квітня 1998 року училище реорганізовано у Вище професійне училище №14. Відтепер учні мають змогу отримувати: робітничу спеціальність високої кваліфікації, середню освіту, кваліфікацію молодшого спеціаліста.

З 2001 року в училищі впроваджується учнівське самоврядування.

З 2007 року училище перейменовано у ДПТНЗ "Роменське вище професійне училище".

За 45 років існування училища підготовлено більше 10 тисяч кваліфікованих робітників, в тому числі:

• мулярів – 1979 чол.;
• штукатурів – 2238 чол.;
• плиточників – 522 чол.;
• столярів-теслярів – 1469 чол.;
• слюсар-сантехнік – 671 чол.;
• станочників – 184 чол.;
• швея-мотористка – 336 чол.;
• помічник бурильника – 72 чол.;
• кухар-кондитер – 961 чол.;
• монтажник газоелектрозварник – 538 чол.;
• продавець – 218 чол.;
• електромонтажник – 548 чол.;
• заготовач верху взуття (для взуттєвої фабрики) – 514 чол.;
• кваліфікованих робітників для заводу АТС – 352 чол.;
• кравець – 214 чол.;
• оператор комп’ютерного набору – 175 чол.;
• оператор комп’ютерної верстки – 135 чол.;
• маляр по художньому оздобленню – 26 чол.;
• верстатники – 184 чол.;
• конторський службовець (бухгалтерія) – 60 чол.

Молодших спеціалістів:

• будівництво та експлуатація будівель і споруд – 148 чол.;
• технологія харчування –196 чол.;
• товарознавство та комерційна діяльність – 120 чол.

А також при НКП СумДУ:

• молодших спеціалістів – 67 чол. (юристи);
• бакалаврів – 324 чол. (менеджмент організації, економісти, інженери);
• спеціалістів – 112 чол. (економісти).

На сьогоднішній день в училищі працює 33 викладачі, 35 майстрів.

Серед них:

• мають нагрудний знак “Відмінник освіти” – 10 чол.;
• мають педагогічне звання: викладач-методист – 2 чол.;
• старший викладач – 11 чол.
• викладачі вищої категорії – 22 чол.;
• викладачі І категорії – 6 чол.;
• викладач ІІ категорії – 4 чол.;
• спеціаліст – 1 чол.;
• майстер в/н І категорії – 1 чол.;
• майстер в/н ІІ категорії – 5 чол.

В училищі створено:

• навчальних кабінетів - 20;
• майстерень - 8;
• лабораторій - 7.

Із часу заснування училища колектив очолювали:

• із 1966 р. по 1968 р. – Калініченко Євген Гнатович;
• із 1968 р. по 1971 р. – Донець Анатолій Іванович;
• із 1971 р. по 1975 р. – Божко Анатолій Петрович;
• із 1975 р. по 1981 р. – Мелешко Володимир Володимирович;
• із 1981 р. по 1986 р. – Баранік Василь Тимофійович;
• із 1986 р. по 1990 р. – Рясний Андрій Андрійович;
• із 1990 р. по 2005 р. – Помаран Павло Іванович;
• із 2005 р. по 2011 р. – Коваленко Сергій Петрович;
• із жовтня 2011 р. – Помаран Павло Іванович.