Сучасний стан освітньої системи характеризується активним упровадженням інноваційних технологій у педагогічний процес. В умовах змін, які відбуваються сьогодні, все більш високі вимоги ставляться не тільки до професійних знань, умінь та навичок учителя, але й до рівня його особистісного саморозвитку, його психологічного самопочуття.
За загальним визнанням спеціалістів педагогічна діяльність – це один із видів професійної діяльності, який найбільше деформує особистість людини. Комплекс економічних проблем, що сьогодні склалися (невисока заробітна плата, недостатня технічна забезпеченість тощо), а також соціально-економічних, робить працю вчителя надзвичайно психоемоційно напруженою.
Усі ці фактори здійснюють руйнівний вплив на емоційну сферу педагога. У нього зростає кількість афективних розладів, з`являються почуття незадоволеності собою та своїм життям, труднощі у встановленні контактів з учнями, колегами, оточуючими людьми. Ці симптоми негативно відображаються на всій професійній діяльності педагога, погіршуються результати його роботи, знижується рівень задоволеності власною діяльністю. Таким чином відбуваються зміни у мотиваційній сфері педагога й розвивається синдром емоційного вигорання.
Саме тому 24 січня 2018 року практичним психологом Радчук Надією Анатоліївною з метою профілактики було проведено тренінг «Профілактика професійного вигорання» для викладачів та майстрів в/н .
Психолог на занятті визначила причини й ознаки синдрому вигорання, ознайомила із стадіями його розвитку та ефективними шляхами подолання; рекомендувала як здійснювати профілактику стресів у педагогічному середовищі; намагалася допомогти вчителям розібратися у їх власних життєвих поглядах через розуміння цінності та необхідності самопізнання, виховання в собі професійної впевненості; також дала рекомендації, як виробляти вміння й навички поведінки в стресових ситуаціях, як удосконалювати вміння зберігати здоров`я та знімати емоційну напругу.
Вона зазначила, що процес вигорання виникає в результаті внутрішнього накопичення негативних емоцій без відповідної «розрядки» й розвивається поступово. Спочатку у «вигораючого» починає зростати напруга у спілкуванні. Далі емоційна перевтома переходить у фізичну, людина не відчуває сил для виконання навіть дріб`язкових справ, доводиться докладати багато зусиль, щоб примусити себе приступити до роботи. Така втома може провокувати стан пригніченості, апатію, спалахи роздратування, відчуття постійної напруги, дискомфорту.
Стає усе важче зосередитись на виконуваній роботі, усе частіше з голови вилітають важливі справи. Людина вже не завжди здатна стримати викликане оточуючими роздратування, виникає потреба усамітнитися, обмежити контакти. Якщо ж це не вдається, то спрацьовує певна захисна реакція організму, яка може виражатися у байдужості до людей, цинізмі й навіть агресії.
Надія Анатоліївна із присутніми провела вправи для гармонізації психофізичного стану педагогів: «Концентрація на позитиві», «Зосередження на емоціях і настрої», «Напруження - розслаблення» та ін. Основна їх мета: звільнення від психологічної напруженості, надмірної критичності, скутості, роздратування; оволодіння навичками глибокого пізнання й розуміння своїх емоцій та переживань; набуття уміння мислити позитивно, керуючись цим у процесі педагогічної діяльності; отримання теоретичних та практичних знань із питань підтримання в задовільному стані психоемоційного здоров`я та розвитку власного позитивного мислення; формування умінь застосовувати набуті знання на практиці; попередження передумов, котрі сприяють професійному вигоранню.
Присутні учасники тренінгу мали змогу навчитися простим та ефективним методам релаксації та отримати цікавий досвід зняття емоційної напруги. Позитивна, творча взаємодія, пошук здорових ресурсів, вміння обирати корисні думки, які не підвищують рівень стресу, а формують позитивне ставлення до себе, своїх почуттів, переживань, думок – головна мета проведеного заходу.