Як не дивно, люди зачасту виступають ворогами природи, не задумуючись над тим, що в першу чергу виступають ворогами собі. І тоді трапляється біда.
26 квітня 1986 року о 1-23 за київським часом сталася найбільша техногенна аварія в історії людства - вибухнув четвертий реактор Чорнобильської АЕС і сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі в 1945 році. Це страшне свідчення того, до якої біди можуть призвести людська недбалість, безвідповідальність та байдужість.
30 квітня в Роменському ВПУ відбувся відкритий виховний захід «Дзвони Чорнобиля», на якому учням нагадали про Чорнобильську трагедію, проаналізували наслідки людської безвідповідальності, вшанувати память тих, хто, ризикуючи життям, ринувся у вируюче полумя, у смертельну радіацію, рятуючи станцію і людей.
Всім присутнім були наведені статистичні дані, за якими в Україні померло не менше 15 тисяч людей, що були уражені в результаті аварії на Чорнобильській АЕС, а в проміжку з 1986-1992 років нараховується 600000 ліквідаторів і більше мільйона людей, що були задіяні в роботах 30-ти кілометрової зони, і їх здоровя було підірване, внаслідок впливу радіації.
На виховний захід завітали ліквідатори аварії на ЧАЕС Коваленко Григорій Олексійович та Могила Анатолій Миколайович. Гості-герої розповіли учням про проведення відповідних заходів, щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, про те, що до кінця 1986-го року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним "саркофагом",збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, і Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію. З болем у серці вони згадали про тодішні трагічні події, про своїх друзів-ліквідаторів, які загинули, рятуючи не тільки населення нашої країни, а й інших держав, оскільки трагедія сягає планетарних масштабів.
Память про героїчних синів України має вічно жити в серцях всіх поколінь, нагадуючи кожному з нас, до чого можуть призвести необдумані дії, байдужість та безвідповідальність.
Учні запалили свічку памяті, і всі присутні вшанували героїв трагедії хвилиною мовчання.
В абсолютній тиші та сумом в очах переглянули юнаки та дівчата відеофільми про аварію на ЧАЕС та її жахливі наслідки.
Нині в Україні важка демографічна ситуація, збільшилась кількість онкозахворювань у людей. Настав час усій громадськості бити на сполох, рятувати своє майбутнє, майбутнє нації.
Гостям ліквідаторам аварії на ЧАЕС побажали міцного здоровя, довгих років життя, злагоди, благополуччя та державного піклування, щиро подякували за цікаву та змістовну, хоча і сповнену болем, розповідь.