Пише тобі листа учениця третього курс «Роменського ВПУ» Прокопенко Юлія, щоб підтримати в цей скрутний час. Адже кожну хвилину вас підстерігає небезпека. Я Вам дякую за те, що ви захищаєте нас і наших рідних та близьких. Мій чоловік Прокопенко Максим, також знаходиться в зоні АТО.

Я ним дуже пишаюсь за його мужність, відвагу, любов до нашої України. Адже не кожен зважиться ризикувати своїм життям, і тому, я добре розумію як тяжко доводиться солдатам пережити ці страшні дні і ночі, головне пам"ятайте, що кожного із вас чекають матері, дружини, діти, які моляться і хочуть щоб ви прийшли до своїх домівок живі й здорові.

Любі наші воїни, нехай вас береже Бог в тяжкі часи. Велике спасибі за ваші зусилля звільнити Україну від ворогів, що боретесь за мир і спокій, дивлячись смерті в очі.

Любий солдате, нехай Господь тебе оберігає від пуль та смерті, дає сили і здоров"я у запеклому бою, я дуже пишаюся тобою, адже ти, незважаючи на всі труднощі, продовжуєш захищати наш мир і спокій, часто навіть ціною свого життя. Віримо, що війна скоро закінчиться, усіх винних буде покарано і ви повернетесь додому живими. Завдяки вам, ми можемо спокійно спати і не думати про те, що загинемо … Але наші серця болять за Вас і кожного дня ми молимось та віримо в найкраще.

Ви - наші переможці, наша віра у майбутнє, мені приємно жити і знати, що на нашій квітучій Україні є дійсно патріоти, які захищають нашу рідну землю своїм життям. Ми розуміємо, як тяжко бійцям знаходитись далеко від рідного дому, своєї родини, але знайте Україна з вами, за вас, і кожного чекають вдома.

Будьте сміливими, пильними, нехай вороги бояться вас і залишають Україну.

Ваші матері упевнено можуть казати що ростили вас для щастя і мирного життя, і завжди будуть гордитись вами, своїми воїнами. Любі наші захисники ми в вас віримо завжди підтримуємо, тож не падайте духом. Повертайтесь живими, нешкодженими, здоровими і смілими.

Ви наші Герої …

Слава Україні !!!