Скажи, солдате, як ти там на Сході?

У зиму цю, чи добре вдітий ти?

Що сниться у холодному окопі?

Як часто рідні шлють тобі листи?

Патронів та жилетів вистачає?

Годують чим на цій війні лихій?

Чи батьків хрест тебе оберігає,

Коли ти з ним ідеш в запеклий бій?..

Якби не ти, війна б дійшла до Львова,

До Києва, Одеси і Карпат.

Не можу навіть підібрати слова,

Як біди наші б множились стократ.

Ти відсіч дав і ворог зупинився,

Не знав він, як воюють козаки.

Ти вистояв і розклад сил змінився,

Безсилі їхні танки й літаки.

Безсилі їхня жадібність та зрада,

Скажена лють і злоба зокрема.

За нами Бог, нескореність та правда,

За ними ж і минулого нема.

17 березня близько 13 години біля пам"ятника Т. Шевченку відбулася зустріч з демобілізованими військовиками-роменцями. Учнівський та педагогічний колектив нашого училища, учні та викладачі шкіл, працівники підприємств та організацій та просто жителі міста прийшли подякувати та вклонитися Героям за сміливість та мужність, за те, що захищали нас від ворогів!

Адже сьогодні блакитне мирне небо України накрила чорна хмара військового протистояння, і знову чути вибухи, крики поранених, плач жінок і дітей у Луганську, Донецьку…

Події останніх місяців у котрий раз довели, що український народ неможливо подолати. Вони тільки об"єднали нас, збудили в кожного з нас почуття щирого й глибокого патріотизму, відчуття причетності до загальнодержавних справ та дали змогу проявити себе безкорисливими, щедрими, готовими на все заради незалежності та кращого майбутнього нашої Батьківщини.

Військові розповіли, що усім необхідним їх найбільше забезпечують волонтери, які завозять бронежилети, каски, теплий одяг, їжу і воду та інші найнеобхідніші речі. Але попри те води завжди категорично не вистачає, так як вона не доїдає до наших вояків, терористи розстрілюють наші вантажівки із водою та продуктами. Умови важкі для життя, спати практично неможливо через постійні вистріли. Зброя стара і занедбана, проти танкової на деяких постах взагалі немає.

Після спілкування люди дарували героям квіти та підходили із побажаннями повертатися живим та неушкодженим якомога швидше.

Слава Україні! Героям слава!