Важкі роки війни в Афганістані назавжди залишать невиліковні рани в душах і серцях тих, хто пройшов вогненними гірськими стежками, хто втратив батьків, синів, чоловіків та друзів, хто став прикладом вірності військовій присязі.

25 років тому в Афганістані закінчилася десятилітня військово-політична спецоперація Радянського Союзу, в якій взяли участь 160 тисяч українців, 3360 не повернулися додому, більше 8 тисяч зазнали поранень, понад 100 тисяч перенесли складні захворювання. Після війни померло від ран і захворювань вп’ятеро більше «афганців», ніж загинуло.

З метою розширити знання учнів про історичні події війни, вшанувати світлу пам’яті тих, хто загинув у «афганському пеклі», вклонитися мужності, самовідданості воїнів-інтернаціоналістів викладач Хуторна В.Г. провела виховну годину в групі з професії «Слюсар з ремонту автомобілів, електрогазозварник» на тему: «Афганістан – біль у моїй душі».

Учні ознайомилися з причинами та наслідками страшної війни, відчули весь трагізм пережитого горя і страждань, які принесли нашому народу ці дев’ять років і п’ятдесят один день жорстоких битв в чужому краю, прониклись патріотизмом та гордістю за справжніх чоловіків, які там, у далекому Афганістані, проявили найкращі людські якості: мужність, стійкість, благородство та у неймовірно важких умовах бойового життя, далеко від дому, щогодини наражаючись на небезпеку, а часом і на смерть, зберегли вірність присязі, військовому і людському обов’язку.

Спогади про тих, хто пішов з життя в мирний час будуть вічними. Учні групи АСЕ-1 вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих.

Кожна пора породжує своїх героїв. Але ратний подвиг у всі часи стояв на високому моральному п’єдесталі, вінчаючи собою кращі якості людини-громадянина, патріота, інтернаціоналіста.