Голодомор 1932-1933 рр. - одна з найстрахітливіших сторінок у історії українського народу. Роки державної незалежності України стали часом складного усвідомлення причин перебігу та наслідків національної катастрофи українців. 28 листопада 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932-1933 рр. геноцидом українського народу. Сколихнулась Україна від скорботи і жалю. Припустилися від чорного болю жалобних стрічок Державні прапори. Запізнілими дзвонами нині ми шукаємо мільйони українських душ, щоби вписати їх в історію Пам’яті.

Сльози, тремтіння рук та спогади, спогади… Так розпочався відкритий виховний захід «Ти кажеш не було голодомору?...», що пройшов у ДПТНЗ «Роменське ВПУ», з нагоди річниці Голодомору 1932-1933 років.

Викладач історії Альона Король звернулася до присутніх з проханням шанобливо ставитися до жертв голодомору, яким довелося пережити ті страшні дні. Протягом всього заходу вона намагалася донести до сердець учнів страшні сторінки нашого минулого, усвідомлення того, як в наш час необхідно берегти народне надбання, і, насамперед, не допустити подібного в майбутньому.

Учні групи ОКБ-2 підготували різноманітні доповіді, ознайомивши всіх присутніх з жахливими фактами геноциду окупаційної влади проти українського народу, викликавши жаль, співчуття, обурення і ненависть до катів. Всі присутні торкнулися такого питання: «Який шлях пройшла історія виникнення голоду 1932-1933 рр. в Україні?» та, висловлюючи свою точку зору на ті чи інші наукові погляди, намагалися встановити причину і наслідки цієї катастрофи, що смерчем прокотилася по нашій землі.

Хвилиною мовчання і запаленими свічками вшанували пам’ять всіх загиблих в 1932-1933 роки, коли за офіційними даними, загинуло близько 9 мільйонів, а за неофіційними - до 13 мільйонів жителів всієї країни.