13 грудня одне з великих та улюблених свят – день Св. Андрія Первозванного або, як у народі називають, свято Калити.

Народні традиції міцно переплелися з релігійними та дійшли до наших днів. Вечір напередодні молодь святкувала як «Андріївські вечорниці». Готувалися до них у складчину. До однієї господині зносили борошно, крупу, сушені яблука та груші й готували пісну вечерю, адже Пилипівський піст. І обов’язково пекли калиту – цю найвеличнішу ознаку свята. Печуть калиту із прісного тіста у вигляді тонкого коржа, посередині з отвором, адже рік «стоншився». Прикрашають родзинками, маком. Старші дівчата цього вечора ворожили на заміжжя: чи швидко їх віддадуть та яким буде майбутній чоловік. Примічали, якою буде погода.

Андріївські вечорниці були проведені й в гуртожитку Роменського ВПУ. Господарі щиро запрошували до своєї хати. Прийшли дівчата, поздоровивши господарів з Андріївським вечором. А потім почали гадати. На вогник прийшла й баба Ворожка, яка теж погадала дівчатам. Прийшли сюди й два куми, які теж полюбляють молодих дівчаток. А за ними слідом і їхні розлючені жінки. Та господиня враз заспокоїла сердитих гостей.

З піснями про козаків прийшли на вечір і молоді хлопці з подарунками для дівчат та з поздоровленнями до господарів. Хлопці кусали калиту, а господиня пригощала гостей варениками.

А під кінець вечорниць гості побажали господарям, щоб ті ніколи не хворіли, а в сім`ї було тільки щастя та мир. Співали пісень - «Хай у вас і у нас все буде гаразд».

Закінчився вечір веселими, запальними танцями.