Відомий український педагог В. Сухомлинський в основу своєї діяльності поклав виховання дитини-патріота, залюбленої у рідний край. Він писав: «Тільки той може осягти своїм розумом і серцем красу, велич і могутність рідного слова, хто дорожить ним, як честю рідної матері, як колискою, як добрим ім’ям своєї родини. Людина, яка не любить мови рідної матері, якій нічого не промовляє рідне слово, - це людина без роду й племені».
Саме з метою виховання у підростаючого покоління щирої любові до українського слова у Роменському ВПУ із 07.11.2017 до 16.11.2017 р. проводився тиждень української мови. Розпочався він із тематичних виховних годин присвячених Дню української писемності та мови. На них учні змогли ще раз почути або пригадати дані про основні етапи виникнення писемності, про внесок Кирила і Мефодія у творення слов’янського письма, збагатитися знаннями про розвиток сучасної української літературної мови.
На перервах на І поверсі постійно лунали українські пісні про нашу державу та красу рідного слова. Учасники драматичного гуртка ще раз довели усім, що ніколи не вичерпаються глибини народної мудрості, пісні та гумору. Вони 09.11.2017 р. представили всім гостям та учням закладу гумористичні мініатюри «Як у нас на Україні».
Чи не кожного дня для учнів І курсів проводилися екскурсії до училищного музею «Літературне краєзнавство».
09.11.2017р. учні та гості навчального закладу долучились до написання Всеукраїнського диктанту національної єдності, де ще раз показали свої знання з української мови.
Багато хто витрачає сили на дискусії про те, чому утискається або навіть занепадає українська мова. Але, як сказав Конфуцій, «Замість того, щоб нарікати на темряву, засвіти свою свічку». Таку свічку запалив і Петро Яцик. Цього року учні навчального закладу 10.11. 2017 р. вже у 18 раз виконували письмові завдання І етапу Міжнародного конкурсу з української мови. Вони ще раз довели, що є справжніми шанувальниками мови та щирими патріотами своєї держави.
14.11.2017 р. було проведено І етап Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка.
Хочемо звернутись до всіх учасників, котрі не посіли призові місця:
З метою залучення учнів до джерел і витоків народної мудрості; розвитку логічного мислення, пізнавальних та пошукових інтересів вихованців; сприяння і формуванню духовно багатої мовної особистості; виховання любові до рідного слова та почуття гідності за свій народ 22.11.2017 р. було проведено розважальну вікторину «Єднаймось, друзі, у щирому слові». Викладач Світлана Миколаївна Яцменко ще раз наголосила учням про те, що любов до рідної мови, любов до рідної Батьківщини – невіддільні поняття. Наша мова, мелодійна та неповторна, ввібрала в себе гомін лісів, полів, рік і морів. Слова нашої мови переткані вишневим цвітом, барвінком та калиною.
На позакласному заході учні мали змогу послухати українські пісні, побачити і почути гумористичні виступи учасників драматичного гуртка. Дві команди, які змагалися між собою у 5 конкурсах продемонстрували всім присутнім глибокі знання з рідної мови, уміння швидко реагувати та давати вірні відповіді. У конкурсі «Творчі потуги» учні складали власні невеликі віршовані рядки на задану тематику. Глядачі також не залишились осторонь, вони, коли команди готувались, розгадували українські загадки, згадували прислів’я та приказки. Святкове дійство, в яке занурились і учасники і глядачі, було дуже цікавим і напрочуд корисним. Адже ми ніколи не маємо права забувати, що ми – українці. Ще великий Кобзар заповідав:
Калиновою, солов’їною називають прекрасну українську мову поети. Проте слово несе людям добро, правду, істину. Його не можна не любити, без нього не можна жити. А любити мову і добре знати її – поняття взаємопов’язані. Нам треба вивчати мову, оволодівати її скарбами.
І коли є загроза хоч дещо втратити із того скарбу, нас проймає тривога: як матір за рідну дитину, як дбайливого господаря за чистий лан. То ж маємо все зробити для того, щоб не обірвалася золота нитка, яка веде з давнини в наші дні. Ми всі з вами повинні стати гідними синами й дочками тих, хто в найтяжчих випробуваннях зберіг мову і передав нам. Знайте, бережіть, збагачуйте велике духовне надбання народу – рідну українську мову.
