Перегрівання організму – це хворобливий стан, що може виникнути внаслідок тривалої дії на організм підвищеної температури зовнішнього середовища (на виробництві, в умовах, які утруднюють тепловіддачу з поверхні тіла, в районах з гарячим кліматом).

Спека може призвести до теплового та сонячного ударів.

Тепловий удар – це загальний перегрів організму через розлад терморегуляції під впливом надлишку тепла.

Сонячний удар – ураження центральної нервової системи внаслідок інтенсивної тривалої дії прямих сонячних променів на голову.

Що сприяє перегріву:

фізичні навантаження та інтенсивна робота м’язами, цупкий і теплий одяг, підвищена вологість повітря, мала швидкість руху повітря, недостатнє вживання рідини.

Ознаки теплового удару:

сонливість, позіхання, похитування, розлад мови, червоне обличчя, важке дихання.

Якщо у цій стадії не надати хворому допомоги, він знепритомніє, його шкіра стане холодною, хоча пульс буде під 160 ударів за хвилину, а температура тіла підніметься до +40-41 градусів. Дихання у цій ситуації стає поверхневим, з хрипами та стогонами.

Людина може померти від зупинки дихання чи серця.

Ознаки сонячного удару:

розбитість, в’ялість, головний біль і запаморочення, розлад зору, шум у вухах, нудота і блювота, почервоніння обличчя, висока температура тіла (+38-39 градусів), дуже часті удари пульсу та дихання.

У важких випадках – галюцинації, кома, смерть.

Причини перегрівання організму. Поняття теплового та сонячного ударів.

Тепловий і сонячний удари — це патологічні стани, що супроводжуються сильним головним болем, головокружінням, загальною слабкістю, зблідненням, сповільненням рухів. Можливі нудота, блювання, короткочасна втрата свідомості, підвищення тем­ператури тіла до +40-+41°С. При подальшому впливі високої температури шкіра обличчя й губ синіє, посилюється задишка. Пульс стає слабким і може зовсім зникну­ти. З'являються занепокоєння, марення, галюцинації та судороги. Якщо у людини з'явились ознаки перегрівання, необхідно одразу ж викликати лікаря.

Сонячний удар — різновид теплового. Він виникає в тому випадку, коли людина з непокритою головою тривалий час знаходиться під прямим сонячним промінням. Його виникненню сприяє загальне перегрівання організму.

Симптоми. Погіршення самопочуття, слабкість, розбитість. Відчуття сильного жару. Почервоніння шкіри. Рясне виділення поту. Посилене серцебиття, задишка, пульсація і важкість у скронях. Запаморочення, головний біль, іноді блювота. Темпе­ратура тіла підвищується до 38-40 °С. Частота пульсу досягає 100-120 ударів за хви­лину. При подальшому зростанні температури до 40-41°С пульс збільшується до 140-160 ударів за хвилину, зростає збудження, рухове занепокоєння, зменшується пітли­вість, що вказує на зрив пристосувальних реакцій. У важких випадках теплового удару можливі затьмарення свідомості, аж до по­вної втрати, судоми різних груп м'язів, порушення дихання і кровообігу. Можуть бути галюцинації, марення. Шкіра суха, гаряча, язик теж сухий, пульс слабкий, арит­мічний. Дихання стає поверхневим і нечастим.

Профілактика

Не виходити на вулицю без головного убору;

Обмежити перебування тривалий час під прямим сонячним промінням, особливо в години  найбільшої сонячної активності (з 12-00 до 17-00);

Протягом дня випивати не менше ніж 1,5-2,0 літри рідини (мінеральна вода без газу, соки, чай).

Не рекомендується вживати каву, алкогольні напої, напої, з високим вмістом кофеїну, що сприяють зневодненню та солодкі газовані напої, що посилюють спрагу;

Носити вільний одяг із легких натуральних тканин;

Обмежити перебування у місцях з великим скупченням людей та недостатньою вентиляцією.

Перша допомога

• Винести потерпілого з зони перегрівання;
• Покласти на спину на відкритому майданчику в тіні;
• Звільнити від верхнього одягу;
• Змочити потерпілому обличчя холодною водою або обгорнути холодним мокрим рушником;
• Покласти на голову міхур із льодом;
• Дати вдихати пари нашатирного спирту з ватки;
• Забезпечити часте опахування або обдування вентилятором;
• Дати випити потерпілому прохолодний напій або холодної підсоленої води (1/2 чайної ложки солі на 0,5 л води).

У важких випадках слід одразу зважити на характер дихання потерпілого, переві­рити, чи не порушена у нього прохідність дихальних шляхів. Виявивши, що язик запав, а в роті є блювотні маси, повернути голову потерпілого на бік і очистити поро­жнину рота бинтом або носовою хустинкою, накрученою на палець.

Якщо дихання слабке або його немає взагалі, терміново почати робити штучне дихання методом «рот у рот» або «рот у ніс» до появи самостійного глибокого дихан­ня. Якщо ж при цьому не відчувається пульс, а зіниці розширені і не реагують на світло, слід провести весь комплекс реанімації—штучне дихання і непрямий масаж серця.

Викликати швидку допомогу за номером 103.

БУДЬТЕ ЗДОРОВІ!