Не винен я, що все це сталось,
Що розкололась неба твердь,
Що в золотом покриту галузь
Ми атомну впустили смерть!
(Д.Павличко)
26 квітня 2018 року виповниться 32 роки з дня найстрашнішої за наслідками катастрофи минулого тисячоліття. Чотири букви – ЧАЕС – стали символом трагедії, яка доторкнулася до мільйонів людей, накрила їх крилом безжалісної радіації, перетворюючи свої жертви в безпомічних людей.
Саме з метою розширити знання учнів про Чорнобильську трагедію, наголосити про потенційну небезпеку радіації для усього живого, розповісти про ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС, показати, що чужої біди немає 24 квітня у Роменському ВПУ було проведено виховну годину «Чорнобиль – скорбота пам`яті людської». Соціальний педагог Прокопенко Т. І. разом із класними керівниками Мартинішиною Ю. Ю. та Чепурко І. Г. намагалися навчити учнів груп МШП-1, АСЕ-1 та БС-4 застосовувати у повсякденному житті елементарні радіаційно-гігієнічні навички, розвивали почуття гордості за свій народ.
Учні переглянули кадри з документального фільму про аварію на ЧАЕС та поспілкувалися із ліквідаторми наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Учасник тих страшних подій Чернобук Іван Петрович розповів про те, що в ту суботню ніч 26 квітня першим вступив у битву з атомним вогнем склад караулу воєнізованої пожежної частини № 2, який здійснював охорону ЧАЕС. Почалось найбільш героїчне в історії пожежної охорони світу бойове розгортання і протистояння людей атомній стихії. З перших хвилин після вибуху на четвертому реакторі та локалізації аварії разом із пожежними мужньо боролись працівники ЧАЕС. Перебуваючи в епіцентрі катастрофи, вони не залишили робочі місця. Ризикуючи своїм життям, енергетики робили все, що було в їх силах, щоб врятувати атомну станцію від ще більш небезпечних руйнувань.
Ряд учасників ліквідації наслідків аварії одержали надто велику дозу опромінення, не сумісну з життям. Людський організм не був спроможний витримати такого потужного радіаційного удару, який він прийняв на себе в перші хвилини і години боротьби.
Коробка Дмитро Петрович поділився спогадами про те, що саме пожежники та енергетики своїми діями відвернули страшну загрозу від мільйонів людей. Страшно уявити, які наслідки могли бути, якби герої Чорнобиля не ліквідували небезпеку, що на нас насувалась. Ці люди виконували найбільш відповідальну роботу на нашій планеті. За значимістю ці дії невеликої за кількістю мужніх людей не мають собі рівних у людській історії.
Також він розповів основні правила поводження у забрудненому середовищі, адже щоб бути здоровим, треба знати елементарні радіаційно-гігієнічні навички і використовувати їх у повсякденному житті.
Велике лихо спіткало нашу землю. Чорнобильська аварія стала для нас уроком, за який заплачено дорогою ціною. Тож не треба повторювати помилок, давайте берегти оточуючий світ. Нашій планеті вистачить одного Чорнобиля. Настав час усій громадськості бити на сполох, рятувати своє майбутнє, майбутнє нації.
