У рамках загальноучилищного конкурсу «Мій кращий урок» 13.03.2018 року у групі КК-3 викладачем Скляр Аллою Анатоліївною було проведено відкритий урок із художньої культури на тему: «Образотворче мистецтво Італії: епоха “титанів”. Леонардо да Вінчі. Рафаель».
Урок проведений на належному науковому й методичному рівні, було дотримано всі загальнодидактичні вимоги. Тип та структура відповідали його цілям та завданням.
Обрані шляхи досягнення мети, комплекс прийомів, завдань сприяли реалізації поставленої мети: ознайомити з культурою Ренесансу в Італії, з історичними умовами розвитку мистецтва епохи Відродження; дати уявлення про творчість італійських майстрів «титанів» Відродження; формувати в учнів світоглядні орієнтації в сфері образотворчого мистецтва; привчати до самостійної роботи із джерелами та репродукціями витворів мистецтва; навчити учнів працювати з довідковою літературою, формувати навички пошукової роботи, систематизувати зібрану інформацію, готувати виступ, логічно викладаючи думки та аргументуючи їх, розвивати креативність, почуття прекрасного, духовність, шанобливе ставлення до живописних пам`яток людства, виховувати естетичні смаки любов до творів мистецтва.
Планування та проведення уроку в цілому відповідало логіці навчального процесу. Розподіл часу був доцільним для кожного етапу та виду діяльності.
Урок розпочався з мотивування навчальної діяльності учнів притчею про Фенікса, автором якої є Леонардо да Вінчі. Було зробилено логічний зв`язок між попередньою темою, перевірено набуті знання методом фронтального опитування та підведено учнів до сприйняття нового матеріалу.
Використані методи та прийоми були ефективними, бо сприяли засвоєнню набутих знань. Учні познайомилися з життям та творчими доробками відомих живописців, охарактеризували світогляди доби Середньовіччя та Ренесансу, схарактеризували найвідоміші картини митців: «Мона Ліза», «Таємна вечеря», «Сікстинська мадонна».
Новий матеріал вивчався в процесі самостійного здобуття та творчого застосування знань. Це сприяло розвитку в учнів самостійності, допитливості, здатності працювати із джерелами та репродукціями витворів мистецтва, з довідковою літературою. До основних висновків учні приходили самі, а вчитель при цьому зберігав керівну роль.
Питання, які ставились, вимагали вдумливої відповіді, розуміння та осмислення матеріалу - розвитку розумової активності , що і показали учні.
Самостійна пізнавальна діяльність учнів на уроці забезпечувалася в процесі співпраці вчителя та учнів. Використання технічних засобів як засобів наочності допомогло глибше проникнути в суть вивченого матеріалу та раціонально використати час. Наявні міжпредметні зв`язки із українською та світовою літературами, історією, географією та обраною професією.
Розвиток комунікативної компетенції учнів здійснювався протягом всього уроку, але найбільш яскраво це проявилося в ході обговорення творів живопису та проектуванні власних планів.
Учні добре засвоїли новий матеріал та продемонстрували набуті знання в ході закріплення вивченого матеріалу, тобто у складанні асоціативного куща до характеристики картини «Мона Ліза», виконанні вправи «Діаграма Венна» та створенні моделі ідеальної картини.
Мова вчителя була виразною, емоційною, вона підштовхувала учнів до розуміння основних подій у житті митців, до розуміння смислу їх живописних шедеврів. Алла Анатоліївна була на уроці посередником між твором мистецтва та учнями, давала їм вільно виказувати свої думки.
Вдалий підбір завдань, психологічна взаємодія з учнями, логічність, інтегрованість – все це допомагало викладачеві не лише контролювати процес навчання, а й виховувати справжнього думаючого читача, знавця культури і мистецтва та просто Людини.
