nachodki.ru интернет-магазин

Наш девіз: "Хто не йде вперед - йде назад. Стану нерухомості не існує."

ДПТНЗ "Роменське ВПУ"
Наша адреса:
42000, Сумська обл.,
м.Ромни, вул.Коржівська, 44
Контактні телефони:
(05448) 5-19-56, 5-19-67, 5-12-71
Факс: (05448) 5-12-71
[email protected]

Електронноа бібліотека ДПТНЗ «Роменське ВПУ» за посиланням 
http://bibliotekavpu.ucoz.com

З питання вступу та зарахування:

(05448) 5-12-71, 068 045-04-80,

066 449-81-99, 096 744-93-21

Відповідальна особа за сайт: Василенко Тетяна, 098 281-91-03

.

Меню сайту

ЗНО: дякуємо за підтримку, готові ставати кращими

На початку 2000-х років незалежна Україна постала перед багатьма викликами, серед яких і потреба в реформуванні системи вступу до закладів вищої освіти (ЗВО).

Назрілість цієї реформи була очевидною як значній частині вітчизняного політикуму та освітян, так і сотням тисяч пересічних українців, чиї діти стикалися з несправедливістю, упередженістю, дискримінацією під час вступних кампаній до вишів. Саме тому з 2001 року в нашій державі зусиллями науковців, педагогів, громадських організацій за потужної фінансової й консультативної підтримки Міжнародного фонду «Відродження» розпочалася активна робота з розроблення концептуальних засад створення та практичних аспектів реалізації системи зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) під час вступу до ЗВО.

Кількарічний експеримент у цьому напрямі завершився тим, що у 2005 році в Україні була утворена державна структура, покликана проводити ЗНО – Український центр оцінювання якості освіти та його дев’ять регіональних центрів. З 2006 року ЗНО почало поступово впроваджуватися, перетворившись із 2008 року на загальнообов’язкове для всіх осіб, які претендували на вступ до ЗВО, а з 2015 року ще й набувши додаткової функції – державної підсумкової атестації (ДПА у формі ЗНО)

Безперечно, з того часу й до сьогодні на шляху становлення й розвитку системи ЗНО виникало чимало труднощів, однак попри все це Українському центру, його регіональним підрозділам за підтримки багатьох інших суб’єктів, яким не байдужа доля освіти в нашій країні, за ці роки вдалося вибудувати систему, функціональність, прозорість, справедливість, якість якої стали запорукою того, що реформу ЗНО на сьогодні вважають найуспішнішою серед освітніх реформ часів незалежності, а власне систему вступу на основі ЗНО – такою, що викликає довіру. Навіть більше – народжує віру в те, що в нашій країні можлива рівність і справедливість, незалежно від того, де людина навчалася, які вона має статки, чим займаються її батьки тощо. І саме це є ключовим аспектом, який обґрунтовує необхідність збереження ЗНО як форми вступу до ЗВО в Україні й присікання будь-яких, найчастіше безпідставних і спрямованих на задоволення інтересів обмеженого кола осіб, пропозицій щодо скасування ЗНО.

Якщо якісь розмови про ЗНО на сьогодні і можливі, то лише фахові дискусії щодо напрямів його розвитку, його модифікацій відповідно до суспільних та освітніх запитів, але аж ніяк не щодо його скасування.

Варто зазначити, що ці дискусії постійно велися в колах фахівців, зокрема, наприклад, щодо обґрунтованості використання тих самих інструментів оцінювання і для потреб ДПА (випуск із ЗЗСО), і для потреб ЗНО (відбір до ЗВО) або щодо змісту тестів – знаннєво орієнтованого чи компетентнісного тощо. Новий етап обговорення проблематики ЗНО розпочався після започаткування в Україні у 2016 році глобальної освітньої реформи – «Нова українська школа», яка утверджує нові компетентнісні освітні орієнтири, а отже, передбачає й формування нових підходів до оцінювання результатів навчання здобувачів освіти.

У зв’язку із цим у 2018 році за запитом УЦОЯО, сприяння Міністерства освіти і науки України та інших зацікавлених суб’єктів і всебічної підтримки Міжнародного фонду «Відродження» було створено робочу групу фахівців у складі представників УЦОЯО, Національної академії педагогічних наук України, закладів загальної середньої та вищої освіти, громадськості та міжнародних експертів для конструктивного обговорення шляхів розвитку освітніх оцінювань в Україні в короткостроковій та довгостроковій перспективі.

Упродовж 2018–2019 рр. робоча група напрацювала документ «Стратегія розвитку освітніх оцінювань у сфері загальної середньої освіти в Україні до 2030 року», який пройшов експертне обговорення під час низки регіональних зустрічей й був схвалений Колегією Міністерства освіти і науки України 30 травня 2019 року, ставши своєрідним дороговказом для державної політики щодо розвитку системи ЗНО на наступні роки.

Цей документ дає перспективне бачення щодо багатьох питань, зокрема й тих, що особливо гостро постали в нинішніх кризових обставинах, якими, на жаль, активно намагаються скористатися «критики» ЗНО, пропонуючи, наприклад, замість чинної в Україні моделі вступу до ЗВО, заснованій на результатах ЗНО, перейти до британської моделі, де вступ до ЗВО відбувається за результатами підсумкових шкільних оцінок учнів, не беручи до уваги той абсолютно очевидний факт, що у Великій Британії, на відміну від України, на сьогодні існує потужна система проміжного контролю якості освіти на всіх ключових етапах навчання й цілісного збору даних щодо успішності всіх учнів упродовж навчання.

Відповідно до концепції, запропонованої фахівцями в Стратегії, в Україні на певному етапі постане система оцінювань, за якої можна буде керуватися, наприклад, британськими критеріями при відборі вступників до ЗВО, але це стане реальністю лише за умови цілеспрямованого, системного й поступального руху в напрямі, окресленому Стратегією до 2030 року.

Магістральна позиція Стратегії полягає в поступовому зміщенні акценту в зовнішніх оцінюваннях із ЗНО як процедури, за результатами якої відбувається вступ до ЗВО, на ДПА (частково у формі ЗНО) як процедури регулярного оцінювання досягнення випускниками визначених державними стандартами вимог на кожному рівні загальної середньої освіти – на етапах закінчення початкової школи (ЗЗСО І рівня, 4 клас), гімназії (ЗЗСО ІІ рівня, 9 клас) та ліцею (ЗЗСО ІІІ рівня, 12 клас). У свою чергу результати ДПА на етапі закінчення здобувачем освіти ЗЗСО ІІІ рівня будуть придатні до використання під час вступу до ЗВО (можливо, з іншими даними про випускника).

На етапі завершення здобуття початкової освіти планується запровадити обов’язкове ДПА з двох основних, критичних для подальшого успішного навчання здобувача, предметів – математики та читання, а також, можливо, дещо пізніше – із природничо-наукових дисциплін. Інструменти для ДПА мають готуватися централізовано УЦОЯО, а ЗЗСО власними силами проводитимуть ДПА і здійснюватимуть перевірку робіт учнів. Дані, отримані за підсумками ДПА, як і самі завдання, використані під час оцінювання, потраплятимуть у централізовану систему. Завдяки цьому держава матиме можливість отримувати якісні цілісні дані щодо рівня успішності випускників початкової школи, а ЗЗСО – неоціненний методичний ресурс із якісними завданнями, їхніми характеристиками тощо.

На етапі завершення учнями навчання в 9 класі розглядається можливість імплементації двох моделей ДПА: або 1) у форматі, який передбачає майже повне збереження чинної практики організації та проведення ДПА як шкільного іспиту, коли оцінювання забезпечує сам ЗЗСО відповідно до встановлених МОНУ вимог, процедур і критеріїв; або 2) у форматі, який передбачає поєднання ЗНО та внутрішнього шкільного іспиту, при цьому за процедурами ЗНО здійснюється оцінювання з двох предметів: українська мова і література та математика як наскрізних освітніх галузей в оцінюванні навчальних досягнень учнів/учениць на всіх рівнях повної загальної середньої освіти, а за процедурами внутрішнього шкільного іспиту – з інших предметів, передбачених типовою освітньою програмою (широкий перелік предметів / інтегрованих курсів). В обох випадках передбачено централізовану підготовку інструментів оцінювання та рекомендацій щодо процедур роботи атестаційних комісій, утворених на базі ЗЗСО, однак методика проведення іспитів дещо різнитиметься залежно від моделі. Як і у випадку з початковою школою, усі дані щодо результатів учнів за підсумками ДПА в 9 класі, а також завдання з їхніми характеристиками повинні надходити до централізованої системи. Важливою особливістю обох окреслених вище ДПА в 9 класі є довіра до ЗЗСО й взаємодоповнювальність різних інституцій (УЦОЯО, ІМЗО, ЗЗСО) як партнерів.

На останньому рівні загальної середньої освіти – на рівні профільної освіти – ДПА має проводитися лише у формі ЗНО з огляду на значущість результатів цього оцінювання. Обов’язковими для всіх випускників ліцеїв мають бути іспити з української мови, іноземної мови та математики. Крім того, здобувачі освіти зможуть обирати від одного до трьох предметів, що становлять їхній профіль, а також проходити кваліфікаційний іспит на здобуття професійної кваліфікації. Результати учасників потрапляють до централізованої системи й надалі можуть бути використані під час вступу до ЗВО як результати вступних іспитів.

Якщо підсумувати окреслене вище й виокремити ті риси, що будуть, відповідно до Стратегії, спільними для ДПА на всіх рівнях загальної середньої освіти, то найважливішими з-поміж них є такі:

  •     стандартизація процедур організації та проведення ДПА, незалежно від того, проводиться оцінювання силами ЗЗСО чи силами УЦОЯО, тобто у формі ЗНО;
  •     висока якість інструментів оцінювання, які використовуватимуться для проведення ДПА, їх уніфікованість та орієнтованість на компетентності, а не схоластичні знання;
  •     раціональне поєднання потенціалу різних інституцій для організації та проведення ДПА;
  •     ґрунтування на принципі партнерства та довіри з одночасним забезпеченням механізмів контролю й верифікації якості роботи кожного із суб’єктів, залучених до організації та проведення ДПА;
  •     централізоване збирання даних для забезпечення цілісного й актуального бачення державою стану в галузі загальної середньої освіти на різних її рівнях;
  •     централізоване накопичення матеріалів ДПА як ресурсу для методичного розвитку ЗЗСО;
  •     регулярне й системне інформування здобувачів освіти, їхніх батьків про успішність із можливістю формування своєрідного портфоліо здобувача.

Усе ці характеристики запропонованої в Стратегії моделі зовнішніх оцінювань в перспективі до 2030 року уможливлять відхід від чинної на сьогодні в Україні практики ЗНО як процедури для вступу до ЗВО й поступовий перехід до ДПА як процедури, яка даватиме достовірну об’єктивну інформацію про успішність учнів як на проміжних ключових етапах здобуття ними середньої освіти, коли ще є можливість корегувати індивідуальні освітньої траєкторії, так і на завершальному. У такому разі на виході із ЗЗСО держава матиме цілісну інформацію про випускника, що надалі може бути використана й для потреб відбору до ЗВО. Будь-які інші варіанти, які пропонують скасування ЗНО, натомість не пропонуючи чіткої якісної системи оцінювання успішності учнів, – це не про турботу про учнів, це, швидше, про калічення вітчизняної освіти і знищення віри молодих громадян країни в рівність і справедливість.

З більш детальною інформацією про проведення ЗНО та всі аспекти, можна ознайомитися на сайті Українського центру оцінювання якості освіти за посиланням: testportal.gov.ua/

 

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ

Офіційний сайт президента України     Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України     Сумська Обласна Державна Адміністрація     Сумський Державний Університет     Інститут професійно-технічної освіти НАПН України     Департамент освіти і науки Сумської ОДА    Національна академія педагогічних наук України     Державне підприємство     Навчально-методичний центр Професійно-технічної освіти у Сумській області

© 2007-2020 ДПТНЗ "Роменське ВПУ". Офіційний сайт

Меню сайту