Joomla шаблоны бесплатно http://joomla3x.ru

Наш девіз: "Хто не йде вперед - йде назад. Стану нерухомості не існує."

ДПТНЗ "Роменське ВПУ"
Наша адреса:
42000, Сумська обл.,
м.Ромни, вул.Коржівська, 44
Контактні телефони:
(05448) 5-19-56, 5-19-67, 5-12-71
Факс: (05448) 5-12-71
[email protected]

Електронноа бібліотека ДПТНЗ «Роменське ВПУ» за посиланням 
http://bibliotekavpu.ucoz.com

З питання вступу та зарахування:

(05448) 5-12-71, 068 045-04-80,

066 449-81-99, 096 744-93-21

Відповідальна особа за сайт: Близнюк Оксана, 097 695-22-87

.

Меню сайту

25 ЧЕРВНЯ - тестуванням з математики розпочнеться #ЗНО-2020
Допуск учасників до пункту розпочнеться о 9:50 і триватиме до 10:50.
У запрошенні-перепустці зазначено проміжок часу, протягом якого учасникові ЗНО рекомендовано прибути до пункту тестування і пройти процедуру допуску.
Про безпечні умови ЗНО дивіться за посиланням: https://bit.ly/2UXL74y

25 червня стартує основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання. Розпочинається вона тестуванням з математики, для участі на яке зареєстровано 186 072 особи.

Наразі в соціальних мережах ширяться чутки, що випускник / випускниця поточного року має обов’язково підтвердити свій намір узяти участь в ЗНО, написавши відповідну заяву в закладі освіти, у якому завершує здобуття повної загальної середньої освіти.

Ми наголошуємо на тому, що для входу в пункт тестування учасник / учасниця має обов’язково подати три документи:

  • оригінал Сертифіката зовнішнього незалежного оцінювання;
  • паспорт або інший документ, серію (за наявності) та номер якого зазначено у Сертифікаті;
  • запрошення-перепустку для участі у зовнішньому незалежному оцінюванні, яке учасники мають самостійно роздрукувати з інформаційної сторінки.

Працівники пунктів тестування не будуть вивчати наявність / відсутність заяви про рішення учасника стосовно ДПА у формі ЗНО, тому здобувачі повної загальної середньої освіти можуть не хвилюватися, якщо оперативно не повідомлять заклад освіти про свій вибір.

Для участі в ЗНО учасник / учасниця має своєчасно прибути до пункту тестування, взяти з собою зазначені вище документи, дотримуючись рекомендацій, пройти процедуру допуску до пункту тестування.

Учасника / учасницю ЗНО не допустять до пункту ЗНО у разі:

  • непред’явлення Сертифіката; документа, що посвідчує особу; нотаріально засвідченого перекладу українською мовою документа (для осіб, які пред’являють документ, оформлений іноземною мовою);
  • ­запізнення.

Кошти, сплачені за пробне ЗНО у закладах освіти, повертатимуть учасникам тестування з 1 липня – на це виділено гроші з фонду боротьби з COVID-19. Відповідний порядок повернення коштів Уряд ухвалив 17 червня 2020 року.

“Виплати коштів учасникам пробного ЗНО розпочнуться вже за два тижні – 1 липня – і будуть здійснюватись через відділення ПриватБанку. Учасники пробного ЗНО, які мають картку ПриватБанку, отримають SMS-повідомлення від банку про зарахування коштів. Якщо учасник не має картки, він отримає SMS-повідомлення про те, що картка з компенсованими грошима чекає у найближчому відділенні банку”, – зазначила т.в.о. Міністра освіти і науки Любомира Мандзій.

МОН передасть банку інформацію від регіональних центрів оцінювання якості освіти щодо всіх учасників, які зареєструвалися з 3 по 24 січня 2020 року для проходження пробного ЗНО 2020 та сплатили кошти за участь у ньому. Передбачається, що повернення коштів розпочнеться 1 липня і триватиме до 1 грудня 2020 року.

На повернення коштів усім учасникам пробного ЗНО буде витрачено 52 млн 450 тис грн з фонду боротьби з хворобою COVID-19 та її наслідками.

Роботи, пов’язані з підготовкою тестів та процесу тестування, були виконані вчасно, що забезпечувало готовність провести пробне ЗНО у закладах освіти. Вартість одного тестування складає від 138 до 150 гривень залежно від регіону. У вартість пробного ЗНО входить оплата послуг за виконання значного обсягу робіт, як-от:

  •     укладання тестів,
  •     переклад цих тестів мовами національних меншин,
  •     підготовка, друк та комплектування тестових зошитів, бланків відповідей та інформаційних бюлетенів,
  •     доставка матеріалів до пункту тестування,
  •     оплата праці працівникам, які залучені до організації та проведення,
  •     виконання заходів із визначення результатів пробного ЗНО.

Нагадаємо, цьогоріч у зв’язку з погіршенням епідеміологічної ситуації учасники пробного ЗНО пройшли його вдома. 15 червня відбулось тестування з української мови та літератури, 17 червня – з усіх інших предметів.

Водночас МОН готове до проведення ЗНО у безпечних умовах та відповідно до рекомендацій Головного державного санітарного лікаря України і епідеміологічної ситуації.

Скасування ЗНО є неприпустимим, оскільки це єдиний об’єктивний інструмент оцінювання та механізм прозорого вступу до вишу, а його відсутність створить значні корупційні ризики.

З більш детальною інформацією про проведення ЗНО можна ознайомитися на сайті Українського центру оцінювання якості освіти за посиланням: testportal.gov.ua/

На початку 2000-х років незалежна Україна постала перед багатьма викликами, серед яких і потреба в реформуванні системи вступу до закладів вищої освіти (ЗВО).

Назрілість цієї реформи була очевидною як значній частині вітчизняного політикуму та освітян, так і сотням тисяч пересічних українців, чиї діти стикалися з несправедливістю, упередженістю, дискримінацією під час вступних кампаній до вишів. Саме тому з 2001 року в нашій державі зусиллями науковців, педагогів, громадських організацій за потужної фінансової й консультативної підтримки Міжнародного фонду «Відродження» розпочалася активна робота з розроблення концептуальних засад створення та практичних аспектів реалізації системи зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) під час вступу до ЗВО.

Кількарічний експеримент у цьому напрямі завершився тим, що у 2005 році в Україні була утворена державна структура, покликана проводити ЗНО – Український центр оцінювання якості освіти та його дев’ять регіональних центрів. З 2006 року ЗНО почало поступово впроваджуватися, перетворившись із 2008 року на загальнообов’язкове для всіх осіб, які претендували на вступ до ЗВО, а з 2015 року ще й набувши додаткової функції – державної підсумкової атестації (ДПА у формі ЗНО)

Безперечно, з того часу й до сьогодні на шляху становлення й розвитку системи ЗНО виникало чимало труднощів, однак попри все це Українському центру, його регіональним підрозділам за підтримки багатьох інших суб’єктів, яким не байдужа доля освіти в нашій країні, за ці роки вдалося вибудувати систему, функціональність, прозорість, справедливість, якість якої стали запорукою того, що реформу ЗНО на сьогодні вважають найуспішнішою серед освітніх реформ часів незалежності, а власне систему вступу на основі ЗНО – такою, що викликає довіру. Навіть більше – народжує віру в те, що в нашій країні можлива рівність і справедливість, незалежно від того, де людина навчалася, які вона має статки, чим займаються її батьки тощо. І саме це є ключовим аспектом, який обґрунтовує необхідність збереження ЗНО як форми вступу до ЗВО в Україні й присікання будь-яких, найчастіше безпідставних і спрямованих на задоволення інтересів обмеженого кола осіб, пропозицій щодо скасування ЗНО.

Якщо якісь розмови про ЗНО на сьогодні і можливі, то лише фахові дискусії щодо напрямів його розвитку, його модифікацій відповідно до суспільних та освітніх запитів, але аж ніяк не щодо його скасування.

Варто зазначити, що ці дискусії постійно велися в колах фахівців, зокрема, наприклад, щодо обґрунтованості використання тих самих інструментів оцінювання і для потреб ДПА (випуск із ЗЗСО), і для потреб ЗНО (відбір до ЗВО) або щодо змісту тестів – знаннєво орієнтованого чи компетентнісного тощо. Новий етап обговорення проблематики ЗНО розпочався після започаткування в Україні у 2016 році глобальної освітньої реформи – «Нова українська школа», яка утверджує нові компетентнісні освітні орієнтири, а отже, передбачає й формування нових підходів до оцінювання результатів навчання здобувачів освіти.

У зв’язку із цим у 2018 році за запитом УЦОЯО, сприяння Міністерства освіти і науки України та інших зацікавлених суб’єктів і всебічної підтримки Міжнародного фонду «Відродження» було створено робочу групу фахівців у складі представників УЦОЯО, Національної академії педагогічних наук України, закладів загальної середньої та вищої освіти, громадськості та міжнародних експертів для конструктивного обговорення шляхів розвитку освітніх оцінювань в Україні в короткостроковій та довгостроковій перспективі.

Упродовж 2018–2019 рр. робоча група напрацювала документ «Стратегія розвитку освітніх оцінювань у сфері загальної середньої освіти в Україні до 2030 року», який пройшов експертне обговорення під час низки регіональних зустрічей й був схвалений Колегією Міністерства освіти і науки України 30 травня 2019 року, ставши своєрідним дороговказом для державної політики щодо розвитку системи ЗНО на наступні роки.

Цей документ дає перспективне бачення щодо багатьох питань, зокрема й тих, що особливо гостро постали в нинішніх кризових обставинах, якими, на жаль, активно намагаються скористатися «критики» ЗНО, пропонуючи, наприклад, замість чинної в Україні моделі вступу до ЗВО, заснованій на результатах ЗНО, перейти до британської моделі, де вступ до ЗВО відбувається за результатами підсумкових шкільних оцінок учнів, не беручи до уваги той абсолютно очевидний факт, що у Великій Британії, на відміну від України, на сьогодні існує потужна система проміжного контролю якості освіти на всіх ключових етапах навчання й цілісного збору даних щодо успішності всіх учнів упродовж навчання.

Відповідно до концепції, запропонованої фахівцями в Стратегії, в Україні на певному етапі постане система оцінювань, за якої можна буде керуватися, наприклад, британськими критеріями при відборі вступників до ЗВО, але це стане реальністю лише за умови цілеспрямованого, системного й поступального руху в напрямі, окресленому Стратегією до 2030 року.

Магістральна позиція Стратегії полягає в поступовому зміщенні акценту в зовнішніх оцінюваннях із ЗНО як процедури, за результатами якої відбувається вступ до ЗВО, на ДПА (частково у формі ЗНО) як процедури регулярного оцінювання досягнення випускниками визначених державними стандартами вимог на кожному рівні загальної середньої освіти – на етапах закінчення початкової школи (ЗЗСО І рівня, 4 клас), гімназії (ЗЗСО ІІ рівня, 9 клас) та ліцею (ЗЗСО ІІІ рівня, 12 клас). У свою чергу результати ДПА на етапі закінчення здобувачем освіти ЗЗСО ІІІ рівня будуть придатні до використання під час вступу до ЗВО (можливо, з іншими даними про випускника).

На етапі завершення здобуття початкової освіти планується запровадити обов’язкове ДПА з двох основних, критичних для подальшого успішного навчання здобувача, предметів – математики та читання, а також, можливо, дещо пізніше – із природничо-наукових дисциплін. Інструменти для ДПА мають готуватися централізовано УЦОЯО, а ЗЗСО власними силами проводитимуть ДПА і здійснюватимуть перевірку робіт учнів. Дані, отримані за підсумками ДПА, як і самі завдання, використані під час оцінювання, потраплятимуть у централізовану систему. Завдяки цьому держава матиме можливість отримувати якісні цілісні дані щодо рівня успішності випускників початкової школи, а ЗЗСО – неоціненний методичний ресурс із якісними завданнями, їхніми характеристиками тощо.

На етапі завершення учнями навчання в 9 класі розглядається можливість імплементації двох моделей ДПА: або 1) у форматі, який передбачає майже повне збереження чинної практики організації та проведення ДПА як шкільного іспиту, коли оцінювання забезпечує сам ЗЗСО відповідно до встановлених МОНУ вимог, процедур і критеріїв; або 2) у форматі, який передбачає поєднання ЗНО та внутрішнього шкільного іспиту, при цьому за процедурами ЗНО здійснюється оцінювання з двох предметів: українська мова і література та математика як наскрізних освітніх галузей в оцінюванні навчальних досягнень учнів/учениць на всіх рівнях повної загальної середньої освіти, а за процедурами внутрішнього шкільного іспиту – з інших предметів, передбачених типовою освітньою програмою (широкий перелік предметів / інтегрованих курсів). В обох випадках передбачено централізовану підготовку інструментів оцінювання та рекомендацій щодо процедур роботи атестаційних комісій, утворених на базі ЗЗСО, однак методика проведення іспитів дещо різнитиметься залежно від моделі. Як і у випадку з початковою школою, усі дані щодо результатів учнів за підсумками ДПА в 9 класі, а також завдання з їхніми характеристиками повинні надходити до централізованої системи. Важливою особливістю обох окреслених вище ДПА в 9 класі є довіра до ЗЗСО й взаємодоповнювальність різних інституцій (УЦОЯО, ІМЗО, ЗЗСО) як партнерів.

На останньому рівні загальної середньої освіти – на рівні профільної освіти – ДПА має проводитися лише у формі ЗНО з огляду на значущість результатів цього оцінювання. Обов’язковими для всіх випускників ліцеїв мають бути іспити з української мови, іноземної мови та математики. Крім того, здобувачі освіти зможуть обирати від одного до трьох предметів, що становлять їхній профіль, а також проходити кваліфікаційний іспит на здобуття професійної кваліфікації. Результати учасників потрапляють до централізованої системи й надалі можуть бути використані під час вступу до ЗВО як результати вступних іспитів.

Якщо підсумувати окреслене вище й виокремити ті риси, що будуть, відповідно до Стратегії, спільними для ДПА на всіх рівнях загальної середньої освіти, то найважливішими з-поміж них є такі:

  •     стандартизація процедур організації та проведення ДПА, незалежно від того, проводиться оцінювання силами ЗЗСО чи силами УЦОЯО, тобто у формі ЗНО;
  •     висока якість інструментів оцінювання, які використовуватимуться для проведення ДПА, їх уніфікованість та орієнтованість на компетентності, а не схоластичні знання;
  •     раціональне поєднання потенціалу різних інституцій для організації та проведення ДПА;
  •     ґрунтування на принципі партнерства та довіри з одночасним забезпеченням механізмів контролю й верифікації якості роботи кожного із суб’єктів, залучених до організації та проведення ДПА;
  •     централізоване збирання даних для забезпечення цілісного й актуального бачення державою стану в галузі загальної середньої освіти на різних її рівнях;
  •     централізоване накопичення матеріалів ДПА як ресурсу для методичного розвитку ЗЗСО;
  •     регулярне й системне інформування здобувачів освіти, їхніх батьків про успішність із можливістю формування своєрідного портфоліо здобувача.

Усе ці характеристики запропонованої в Стратегії моделі зовнішніх оцінювань в перспективі до 2030 року уможливлять відхід від чинної на сьогодні в Україні практики ЗНО як процедури для вступу до ЗВО й поступовий перехід до ДПА як процедури, яка даватиме достовірну об’єктивну інформацію про успішність учнів як на проміжних ключових етапах здобуття ними середньої освіти, коли ще є можливість корегувати індивідуальні освітньої траєкторії, так і на завершальному. У такому разі на виході із ЗЗСО держава матиме цілісну інформацію про випускника, що надалі може бути використана й для потреб відбору до ЗВО. Будь-які інші варіанти, які пропонують скасування ЗНО, натомість не пропонуючи чіткої якісної системи оцінювання успішності учнів, – це не про турботу про учнів, це, швидше, про калічення вітчизняної освіти і знищення віри молодих громадян країни в рівність і справедливість.

З більш детальною інформацією про проведення ЗНО та всі аспекти, можна ознайомитися на сайті Українського центру оцінювання якості освіти за посиланням: testportal.gov.ua/

 

Як впоратися із складними, часто заплутаними, завданнями в умовах стресу та обмеженого часу? Це питання, яке сьогодні задає собі більшість випускників та учасників освітнього процесу, які цьогоріч здають ЗНО. Правило №1 – не панікувати! Також радимо ознайомитись з кількома порадами, які допоможуть впоратися із ЗНО.

Корисні поради перед ЗНО

 

 

Перегрівання організму – це хворобливий стан, що може виникнути внаслідок тривалої дії на організм підвищеної температури зовнішнього середовища (на виробництві, в умовах, які утруднюють тепловіддачу з поверхні тіла, в районах з гарячим кліматом).

Спека може призвести до теплового та сонячного ударів.

Тепловий удар – це загальний перегрів організму через розлад терморегуляції під впливом надлишку тепла.

Сонячний удар – ураження центральної нервової системи внаслідок інтенсивної тривалої дії прямих сонячних променів на голову.

Що сприяє перегріву:

фізичні навантаження та інтенсивна робота м’язами, цупкий і теплий одяг, підвищена вологість повітря, мала швидкість руху повітря, недостатнє вживання рідини.

Ознаки теплового удару:

сонливість, позіхання, похитування, розлад мови, червоне обличчя, важке дихання.

Якщо у цій стадії не надати хворому допомоги, він знепритомніє, його шкіра стане холодною, хоча пульс буде під 160 ударів за хвилину, а температура тіла підніметься до +40-41 градусів. Дихання у цій ситуації стає поверхневим, з хрипами та стогонами.

Людина може померти від зупинки дихання чи серця.

Ознаки сонячного удару:

розбитість, в’ялість, головний біль і запаморочення, розлад зору, шум у вухах, нудота і блювота, почервоніння обличчя, висока температура тіла (+38-39 градусів), дуже часті удари пульсу та дихання.

У важких випадках – галюцинації, кома, смерть.

Причини перегрівання організму. Поняття теплового та сонячного ударів.

Тепловий і сонячний удари — це патологічні стани, що супроводжуються сильним головним болем, головокружінням, загальною слабкістю, зблідненням, сповільненням рухів. Можливі нудота, блювання, короткочасна втрата свідомості, підвищення тем­ператури тіла до +40-+41°С. При подальшому впливі високої температури шкіра обличчя й губ синіє, посилюється задишка. Пульс стає слабким і може зовсім зникну­ти. З'являються занепокоєння, марення, галюцинації та судороги. Якщо у людини з'явились ознаки перегрівання, необхідно одразу ж викликати лікаря.

Сонячний удар — різновид теплового. Він виникає в тому випадку, коли людина з непокритою головою тривалий час знаходиться під прямим сонячним промінням. Його виникненню сприяє загальне перегрівання організму.

Симптоми. Погіршення самопочуття, слабкість, розбитість. Відчуття сильного жару. Почервоніння шкіри. Рясне виділення поту. Посилене серцебиття, задишка, пульсація і важкість у скронях. Запаморочення, головний біль, іноді блювота. Темпе­ратура тіла підвищується до 38-40 °С. Частота пульсу досягає 100-120 ударів за хви­лину. При подальшому зростанні температури до 40-41°С пульс збільшується до 140-160 ударів за хвилину, зростає збудження, рухове занепокоєння, зменшується пітли­вість, що вказує на зрив пристосувальних реакцій. У важких випадках теплового удару можливі затьмарення свідомості, аж до по­вної втрати, судоми різних груп м'язів, порушення дихання і кровообігу. Можуть бути галюцинації, марення. Шкіра суха, гаряча, язик теж сухий, пульс слабкий, арит­мічний. Дихання стає поверхневим і нечастим.

Профілактика

Не виходити на вулицю без головного убору;

Обмежити перебування тривалий час під прямим сонячним промінням, особливо в години  найбільшої сонячної активності (з 12-00 до 17-00);

Протягом дня випивати не менше ніж 1,5-2,0 літри рідини (мінеральна вода без газу, соки, чай).

Не рекомендується вживати каву, алкогольні напої, напої, з високим вмістом кофеїну, що сприяють зневодненню та солодкі газовані напої, що посилюють спрагу;

Носити вільний одяг із легких натуральних тканин;

Обмежити перебування у місцях з великим скупченням людей та недостатньою вентиляцією.

Перша допомога

  • Винести потерпілого з зони перегрівання;
  • Покласти на спину на відкритому майданчику в тіні;
  • Звільнити від верхнього одягу;
  • Змочити потерпілому обличчя холодною водою або обгорнути холодним мокрим рушником;
  • Покласти на голову міхур із льодом;
  • Дати вдихати пари нашатирного спирту з ватки;
  • Забезпечити часте опахування або обдування вентилятором;
  • Дати випити потерпілому прохолодний напій або холодної підсоленої води (1/2 чайної ложки солі на 0,5 л води).

У важких випадках слід одразу зважити на характер дихання потерпілого, переві­рити, чи не порушена у нього прохідність дихальних шляхів. Виявивши, що язик запав, а в роті є блювотні маси, повернути голову потерпілого на бік і очистити поро­жнину рота бинтом або носовою хустинкою, накрученою на палець.

Якщо дихання слабке або його немає взагалі, терміново почати робити штучне дихання методом «рот у рот» або «рот у ніс» до появи самостійного глибокого дихан­ня. Якщо ж при цьому не відчувається пульс, а зіниці розширені і не реагують на світло, слід провести весь комплекс реанімації—штучне дихання і непрямий масаж серця.

Викликати швидку допомогу за номером 103.

БУДЬТЕ ЗДОРОВІ!

Сторінка 7 із 258

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ

Офіційний сайт президента України     Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України     Сумська Обласна Державна Адміністрація     Сумський Державний Університет     Інститут професійно-технічної освіти НАПН України     Департамент освіти і науки Сумської ОДА    Національна академія педагогічних наук України     Державне підприємство     Навчально-методичний центр Професійно-технічної освіти у Сумській області

© 2007-2020 ДПТНЗ "Роменське ВПУ". Офіційний сайт

Меню сайту