Подати заяву для вступу

Щира розмова з Господом Тараса Григоровича Шевченка

04 березня 2015 року відбулося відкрите факультативне заняття із основ християнської етики, яке провела Скляр Алла Анатоліївна, на тему: «Щира розмова з Господом Тараса Григоровича Шевченка».

Дане заняття було приурочене до Шевченківських днів, котрі невдовзі настануть.

Українському народові Бог послав багато постатей. Серед них князь Володимир Великий, що ввів Київську Русь у коло християнських держав; Богдан Хмельницький – військовий стратег і державний діяч; Іван Мазепа, друге після Богдана Хмельницького втілення борця за незалежність України. Перелік видатних імен – довгий.

Та понад усі ті великі імена, вивершується постать Тараса Шевченка – найбільшого генія нашого народу.

«…Були в нас на Вкраїні великі воїни, були великі правителі, а ти став вище, всіх їх, і сім"я рідна у тебе найбільша. Ти бо, Тарасе, вчив нас не людей із сього світу згоняти, не городи і села опановувати: ти вчив нас Правди святої Животворящої.»(Пантелеймон Куліш)

Не був він ані вождем, ані державним мужем чи політиком, не розпоряджався ніякою армією, не мав жодної влади, а проте зумів підкорити собі свій народ, полонити його душі і серця й заволодіти ним. А всього того домігся величчю своєї душі й одиноким засобом, яким розпоряджався словом, що його ставив на сторожі своїх ідеалів і кличів.

Кожна епоха має своє уявлення про Шевченка, формує і сприймає його образ. По дорозі до нас, у нові часи, у майбутнє, його називали поетом національним і тут же відступали назад – робили поетом селянським, «мужицьким». Його величали «поетом-самоуком» і «академіком гравюри», «поетом-народником» і «поетом європейської мислі».

Шевченкова поезія давно стала найважливішим і нетлінним складником духовного єства українського народу. Заради усіх нас, і мертвих, і живих, і ненароджених земляків його в Україні і не в Україні, він благав у Господа:

Ридаю,

Молю, ридаючи, пошли,

Подай душі убогій силу,

Щоб огненно заговорила,

Щоб слово пламенем взялось,

Щоб людям серце розтопило.

І на Украйні понеслось,

І на Україні святилось

Те слово, Божеє кадило,

Кадило істини. Амінь.

Саме тому на занятті учні більше говорили не про особисте життя митця, а про його відношення до релігії. Учні розповідали про цікаві моменти життя Великого Кобзаря, про його важке і злиденне дитинство, вказуючи, що саме батьки були його першими духовними наставниками, про перше читання «Життя Святих» та Псалтиря.

Наталія Школяренко підготувала дуже цікавий матеріал про відносини Шевченка із княжною Варварою Репніною, котра підтримувала його щиру віру в Бога та релігійні погляди. Тетяна Лущан повідала присутнім про дуже цікаві переспіви українською мовою десяти біблійних псалмів, яким дав назву «Давидові псалми». Це своєрідний заповіт рідному народові з мудрими настановами, як маємо жити вільними людьми. Не могли не згадати учні й про малярський хист митця, адже він створив цілу галерею малюнків на біблійну тематику.

Фото 01. 05.03.2015
Фото 02. 05.03.2015
Фото 03. 05.03.2015
Фото 04. 05.03.2015

Усі розповіді та повідомлення учнів супроводжувалися цікавими мультимедійними презентаціями, що дає можливість глибше зрозуміти творчість митця.

Фото 05. 05.03.2015

Протягом заняття учні ще раз змогли переконатися, що саме Україна є домінантною темою у творах поета. Вірою в щасливе майбуття свого народу і в прийдешнє заступництво за нього Бога пронизані поетичні твори Пророка. І заповітом кожному українцеві лунають його слова:

Любітеся, брати мої,

Україну любіте

І за неї, безталанну,

Господа моліте .

Під завершення заняття учні спустилися до училищної каплички Святої Тетяни і кожен поставив свічку за мирне і щасливе майбутнє нашої держави.