Подати заяву для вступу

Роменське ВПУ вшанувало пам`ять жертв Голодомору

Сучасний українець, зокрема той, хто народився у 90-х роках, сьогодні, на жаль, розуміє трагедію Голодомору через статистику, завдяки якій сяк-так уявляє втрату, що зазнала наша країна. Голодомор, що похоронним дзвоном прокотився всією нашою країною, стер з лиця землі біля 10 мільйонів людей, що ніби й не народжувалися, не росли, не кохали, не плакали, не сміялися, не жили, – це трагедія, яку не маємо права забути.

Лихо. Горе. Біль. Кров. Смерть… Це те, що залишає по собі слово Голодомор. Це страшно. Це боляче до самих кісток. Але це те, про що потрібно пам`ятати. Не можемо ще раз такого допустити.

Сьогоднішні реалії – це ще не той рівень усвідомлення, на який заслуговують невинні жертви сталінського терору, жертви, що варті частинки серця істинного українця та пошани кожного. У такій ситуації пріоритетним для нас є не лише отримання втраченої інформації, а найголовніше – переживання.

Щороку в останню суботу листопада в Україні вшановують пам`ять вбитих під час геноциду 1932-1933 рр. Традиційно в цей день проходить поминальна хода, усі бажаючі покладають символічні горщики з зерном та свічки до пам`ятника жертв Голодомору. Учнівський та педагогічний колективи ДПТНЗ «Роменське ВПУ» приєдналися до міської влади та громадськості міста і взяли участь у мітингу-реквіємі, згадавши найтрагічнішу дату для всього українського народу, уклонившись мільйонам загиблих, десяткам мільйонів ненароджених, понівеченим людським долям, виснаженій душі українського народу.

Схиляючи голови, присутні вшанували жертв тих чорних років хвилиною мовчання та запалили свічки й лампадки скорботи.

Адже, Голодомор — це не лише правда про трагедію, це також правда про великий злочин, велику ницість, а з іншого боку — про велику жертовність і велику боротьбу.

Про це треба говорити і про це треба пам`ятати.

Фото.
Фото.
Фото.
Фото.
Фото.
Фото.
На фото: учнівський та педагогічний колективи ДПТНЗ «Роменське ВПУ» приєдналися до міської влади та громадськості міста і взяли участь у мітингу-реквіємі, згадавши найтрагічнішу дату для всього українського народу, уклонившись мільйонам загиблих, десяткам мільйонів ненароджених, понівеченим людським долям, виснаженій душі українського народу